Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прогулюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
блукати — а/ю, а/єш, недок. 1) Ходити, їздити і т. ін. без певної мети і напрямку. || Ходити, їздити навмання, не знаючи шляху, напрямку; блудити. || Їздити світом, часто змінюючи місце перебування; мандрувати. || розм. Робити прогулянку; прогулюватися. 2) … Український тлумачний словник
крокувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Те саме, що іти 1), 5); марширувати. || Проходжуватися, прогулюватися. 2) тех. Пересуватися, послідовно переставляючи опорні частини в напрямі руху (про машини, механізми) … Український тлумачний словник
походжати — а/ю, а/єш, недок. Повільно ходити туди й назад або прогулюватися … Український тлумачний словник
прогулятися — див. прогулюватися … Український тлумачний словник
проходжуватися — уюся, уєшся і прохо/дитися, джуся, дишся і розм. проходжа/тися, а/юся, а/єшся, недок., пройти/ся, пройду/ся, про/йдешся і розм. проходи/тися, ходжу/ся, хо/дишся, док. 1) Ходити туди й назад. || Прогулюватися де небудь. || перев. док. Піти кудись … Український тлумачний словник
спацерувати — у/ю, у/єш, недок., діал. Прогулюватися … Український тлумачний словник
фланірувати — ую, уєш, недок., заст., розм. Прогулюватися, ходити без діла, без мети … Український тлумачний словник
ходити — ходжу/, хо/диш, недок. 1) Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); прот. стояти. || Мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами. ||… … Український тлумачний словник
шпацирувати — шпацірува/ти, у/ю, у/єш, недок., розм. Те саме, що прогулюватися. || Крокувати, марширувати … Український тлумачний словник
